Загадка про зиму

Сніг на полях,
Лід на річках,
Хуга гуляє,
Коли це буває.
(Зимою)

Кружляє ніжно білий пух,
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма,
Яка пора скажіть? … (Зима)

Вата з хмари полетіла,
Сріблом-золотом мигтіла –
На холодне впала,
Цілу зиму лежала,
А на тепле впала –
инка).
(Сніжинки)

Він легкий, неначе пил,
З неба він летить без крил,
Наче мох, м’який-м’який,
І холодний, і блідий.
З’їсть його весною сонце.
Хто скоріш вгадає –
Що це?
(Сніг)

В небі хмарка пролетіла,
Білий пух розсипала.
Він на землю міцно ліг,
Називають його… (Сніг)

На долоню зірка впала,
Я дмухнув – вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона … (сніжинка)

Росте вона холодною зимою,
Росте вона додолу головою,
А тільки сонечко засяє –
Вона заплаче і розтає.
(Бурулька)

Хто малюнок на вікні
уночі зробив мені?
(Мороз)

Прозорий, мов скло,
Не вставиш у вікно.
(Лід)

Загадки про овочі, фрукти, ягоди

Сам жовтенький, соковитий
достигає серед літа.
Він у джемі, у варенні
і солодкий, і приємний.

Фрукт заморський — гордий пан:
пишний чуб, цупкий жупан.
А як скинеш цей жупан, —
смакотою вгостить пан.

Сонечко маленьке,
Кисло –солоденьке.
На частинки поділю
Своїх друзів пригощу.
Здогадалися, що це?
Корисне, з вітаміном ”С”?

Схожі, та не апельсини,
Мають золотисті спини.
Під ялиночку кладуть,
Влітку їх не продають.

Круглий, лисий, рудуватий,
Смак кисленько-терпкуватий.
Природа вивела цей вид,
З’єднавши фрукти у гібрид.

Хоч на колір зеленющий,
Та ні крапельки не злющий.
Шкірка темна, волохата,
Полюбляють всі малята.

Запах, колір — все відмінне,
посміхнешся неодмінно.
Як серединку кусати,
скривить так, що й не впізнати.

Розмір як у мандаринів,
Колір як у апельсинів.
Наче яблучка ростуть,
Нам зі сходу їх везуть.

Жовтий і продовгуватий,
Товстошкірий, лисуватий.
Наче місяць молодий,
Не небесний, а земний.

Гілочки собою вкрили –
Рясно-рясно обліпили.
Як лимони жовтуваті.
Невеличкі, кислуваті.

Народжується з квітки,
Його всі люблять дітки,
Заліза в нім багато,
Рум’яне і хрустке.
А ну, скажіть, малята,
То що ж воно таке?

На смак чудова, жовта, медова,
Їсть її малий Павлуша.
Здогадались, що це? _ _ _ _ _.

Чи то жовта,
Чи то синя
Соковита господиня.
Чи то сонце,
Чи то злива —
Пригостить нас влітку…

Ріс на грядці молодець.
Хап за чуба, — та й кінець,
бо без нього, кажуть люди,
борщику у нас не буде.

Під землею народилась
і для борщику згодилась.
Мене чистять, ріжуть, труть,
смажать, варять і печуть.

На городі молодиця
розплела свої косиці
та й колише в повиточках
золотих зернят рядочки.

Ця широколистна пані
На землі і на паркані.
У стрючки, як у торби
Заховала всі скарби. (Квасоля)

Сидить панна у світлиці
молода, червонолиця.
Хто до неї завітає —
вітамінами вгощає.

В діжці ми їх засолили,
А тоді всю зиму їли.
Солоненькі та хрумкі
У пупирцях _ _ _ _ _ _.

Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.

З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають,
Пироги зі мной печуть
І в салат мене січуть!

Як миша хвостик довгий маю,
Та я з города не тікаю.
З мене зробити кожен рад
Корисний та смачний салат.

Він овальну форму має,
На городі виростає.
Ґадзині його консервують,
І рагу смачне готують.
Цей фіалковий пан –
Тонкошкурий _ _ _ _ _ _ _ _.

Є солодкий, є гіркий,
Різні форми має.
Є худий, а є товстий,
В серпні дозріває.

Її листячко лапате
У супи кидаємо.
Є пряме, а є кудлате,
Страви прикрашаємо.

Бурячок в землі дрімає,
я швиденько виростаю.
Свіжий борщик зварять з мене,
не червоний, а зелений.

Кажуть, щоб хвороб не знати,
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте.

У темниці виростає
та біленькі зубки має.
Хоч гіркий він і пекучий,
та корисний і цілющий. (Часник)

На городі виріс дужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?... (Гарбуз)

Соком діжечка налилась,
на городі примостилась.
Жовтобока і цукриста
так і проситься, щоб з’їсти. (Диня)

Примостився на баштані
в посмугованій піжамі.
Вигріває круглі боки,
що смачним налиті соком. (Кавун)

На лозі, росою вмиті,
зріли грона соковиті.
В сонця силоньку черпали,
золотистим соком стали.

У шкориночці-хатинці
є для діточок гостинці.
Зріють вкупочці зернини
як коштовні намистини. (Гранат)

Є у кошику суниці,
і малина, й полуниці.
Спробуйте слівце дібрати,
щоб разом усе назвати. (Ягоди)

Лист різний із оксамита,
Соком ягідка налита.
А для хворої дитини
Кращі ліки – чай з _ _ _ _ _ _.

У малини є сестричка,
що засмаглі має щічки.
На кущах біля стежини
зріють ягідки ... (ожини).

Не лінуйся у лісочку
зазирати під листочки.
Назбираєш у долоні
стиглі ягідки червоні. (Суниці)

Під ногами у саду
Стиглу ягідку знайду.
Треба низько нахилиться,
Щоб зірвати _ _ _ _ _ _ _ _.

Рвали ягоди малята,
годі їх тепер впізнати.
Лиш блищать очиці,
бо їли … (чорниці).

Серед лісу та боліт
Поселився їхній рід.
Ягідка, мов горошина,
А на колір, як калина.

Намистини зелененькі —
дрібні ягідки смачненькі.
Протягни за ними ручки —
покусаються колючки. (Аґрус)

Я тримаю у долоні
Намистиночки червоні.
Ягідка ця кислувата,
На кущі їх так багато!

На порічку дуже схожа:
Круглолиця і пригожа.
Вітамінами багата,
Чорношкіра і пузата.

Поміж листя оксамиту
дозрівають серед літа,
мов сережки, червоненькі,
дрібні ягідки смачненькі. (Вишні)

Вишні і вони – сестрички.
Є в садку, а є, що дички...
В червні достигають,
Смак солодкий мають.

Чорна є, буває біла,
Наче мед, коли доспіла.
Рясно дерево вкриває,
В червні-липні дозріває.

Коментарi